СДУГ – коротка пам’ятка.

Дефіцит уваги, гіперактивність — ADHS, ADHD, POS
Вперше це порушення було описано в 1845 році лікарем-неврологом з Франкфурта як синдром «Стёпки-растрёпки / вертлявого Філіпа». (Використовуються так само терміни ADHD: скорочення від англ. «Attention deficit hyperactivity disorder», ADHS: скорочення від нього. «Aufmerksamkeits-Defizit / Hyperaktivitäts-Störung») відноситься до найбільш частих психіатричних розладів серед дітей і молодих людей, причому хлопчики страждають в 6 разів частіше, ніж дівчатка.


Дефіцит уваги – порушена гіперактивність

Експерти підкреслюють, що це ні в якому разі не якийсь «модний діагноз» або просто недолік виховання.

В його основі лежать функціональні порушення головного мозку. Основними ознаками є порушення уваги, імпульсивність, порушення сприйняття (його дефіцит) і підвищена рухова активність (гіперактивність).

Найчастіше діагноз CДУГ виставляється вже в дитячому садку чи школі, в поодиноких випадках в більш пізньому віці.

Уже в грудному віці виділяються «важкі» діти (найчастіше вони багато плачуть), і ця «важка» поведінка поступово переходить у доросле життя.

Раннє виявлення даного розладу допомагає таким дітям, а так само їх батькам і вихователям, жити нормальним життям.

Не можна виділити чітко одну причину розвитку CДУГ, в такому випадку мова йде про комплексний вплив безлічі чинників. При цьому відіграють роль функціональні, нейробіологічні порушення і розлади обміну речовин.


Причини CДУГ

Роль тільки психосоціальних факторів як єдина причина CДУГ виключена, хоча негативний життєвий досвід (важке дитинство, травми) все ж посилюють і визначають перебіг хвороби синдром дефіциту уваги з гіперактивністю (СДУГ).


Ознаки відсутності або недостатньої кількості контролю за імпульсивністю (підвищена імпульсивність)

Вважається, що основна причина полягає в недостатній обробці інформації в певних ділянках мозку, які відповідають за сприйняття і контроль імпульсивності. При цьому передача сигналів між нервовими клітинами порушена. Це порушення обумовлено незбалансованим вмістом інформаційних речовин – нейротрансмітерів в цій області мозку.

При деяких захворюваннях так само проявляються симптоми CДУГ, наприклад при аутизмі, шизофренії, епілепсії, захворюваннях щитовидної залози.


Фактори ризику виникнення CДУГ

  • Обтяжена спадковість;
  • Захворювання у найближчих родичів підвищує ризик розвитку CДУГ на 15%.
  • При наявності CДУГ у одного з однояйцевих близнюків ризик захворювання у другого становить приблизно 80%, у різнояйцевих – 30%.
  • Низький рівень інтелекту або навпаки, висока обдарованість
  • Вплив психосоціальних факторів, які можуть погіршити перебіг хвороби
  • Важкі відносини в родині (сварки, розлучення, смерть одного з батьків)
  • Психічні захворювання в сім’ї
  • Недолік виховання: непослідовність, відсутність структури виховання, часта критика і невідповідність вчинків покаранню, ризики протягом вагітності або народження
  • Фактори ризику при вагітності і пологах
  • Вживання матір’ю нікотину, алкоголю або наркотиків
  • Нестача кисню (гіпоксія) при народженні

Симптоми CДУГ

Три основні симптоми CДУГ:

  • Порушення уваги, сильне відволікання
  • Відсутність або недостатній контроль над імпульсивними діями (підвищена імпульсивність)
  • Підвищена активність (гіперактивність)

Згідно з міжнародною класифікацією хвороб (МКБ-10) для встановлення діагнозу CДУГ необхідна присутність 3 головних симптомів в як мінімум двох різних сферах життя.


Порушення уваги у всіх сферах життя проявляються наступним чином:

  • Сильне відволікання;
  • недостатня концентрація, проявляється помилками через неуважність, недостатнім терпінням, коли потрібні точність і акуратність (наприклад, коли дитина щось майструє або грає);
  • невміння довести справу до кінця: людина кидає одне і постійно береться за щось нове;
  • нездатність виконувати завдання в школі або дотримуватися правил;
  • дітям з CДУГ часто коштує великих зусиль дотримання порядку; вони гублять речі, не кладуть їх на місце, забувають їх.

Ознаки нестачі або відсутності контролю за імпульсивністю (підвищена імпульсивність)

  • Необдумані вчинки;
  • відсутність терпіння;
  • людина часто перебиває інших, «встряє в розмову», говорить голосно і часто змінює тему;
  • погана інтеграція в групі (дитина вимагає уваги, поводиться голосно, перебиває інших);
  • недотримання прийнятих правил поведінки в сім’ї та школі;
  • діти з таким захворюванням відчувають часто загрозу там, де її немає і поводяться відповідно агресивно;
  • сильні коливання настрою, дратівливість, схильність до гніву;
  • нетерпимість до  критики та бурхлива реакція на неї.

 

Підвищена активність проявляється наступним чином:

  • Висока рухова активність: розмахування руками і ногами, людина не може спокійно сидіти (діти постійно в русі)
  • Насилу дотримуються тиші, їх гри і дії в більшості випадків дуже гучні

Додаткові симптоми та скарги у дітей та підлітків з CДУГ

Приблизно в однієї третини людей, що страждають на CДУГ виявляються додаткові симптоми:

  • Нездатність встановлювати контакти, зв’язки;
  • недостатня самооцінка, почуття провини (я це не зможу!);
  • рухові та мовні труднощі;
  • проблеми зі слуховим і зоровим сприйняттям;
  • дефіцит розвитку і внаслідок цього – недостатні досягнення; 
  • обмежені успіхи в навчанні, у всіх випадках духовний розвиток обмежений
  • Тіки (можливий симптом Туретта)
  • Психічні порушення (депресивний настрій, страхи, невмотивована упертість)

Діагностика CДУГ

Все гіперактивні імпульсивні діти, які мають протягом тривалого часу проблеми з увагою, з навчанням повинні бути обстежені на наявність CДУГ.

  • Ретельне вивчення анамнезу, враховуючи всю інформацію про сім’ю;
  • повне обстеження, включаючи неврологічний статус, координацію рухів, моторику, органи чуття;
  • психологічне дослідження та аналіз розвитку дитини;
  • дослідження поведінки, включаючи опитування родичів, вчителів, друзів, вихователів, лікарів і т.д.;
  • вимірювання електричних потенціалів мозку і серця (ЕЕГ, ЕКГ);
  • лабораторні дослідження для виключення інших захворювань;
  • виключення таких захворювань, як аутизм, шизофренія, епілепсія і захворювання щитовидної залози;
  • виключення психічних захворювань, таких як депресії, нав’язливі стани і т.д.;
  • терапія та корекція проблем 
  • немедикаментозні методи

Бесіди та тренінги батьків й членів сім’ї

  • Роз’яснювальна робота в школі, дитячому садку, можливо переведення дитини в спеціалізовані класи
  • Поведінкова терапія дітей/підлітків, наприклад тренінг самоструктурізаціі
  • Лікування порушень, які супроводжують СДУГ або інших наявних хвороб, наприклад психотерапія, навчальні та розвиваючі тренінги
  • медикаментозна терапія
  • Дітям і підліткам з СДУГ часто призначають речовину метилфенідат. В такій ситуації мова йде не про заспокійливий препарат, про речовину амфетамін, який є стимулятором у здорових людей, його оборот регулюється законом про сильнодіючі речовини. Медикамент регулює зміст інформаційних речовин в головному мозку. Діти зі СДУГ стають врівноваженими, і їхні стосунки вдома і в школі поліпшуються. Крім того, стимулюються ті клітини мозку, які відповідають за концентрацію і здібності. В поодиноких випадках можливі такі побічні дії, як нудота, проблеми зі сном, запаморочення, головний біль або біль в животі. Дуже рідкісним побічним ефектом є затримка росту і розвитку.

Важлива інформація про метілфенідат

Іноді його поширюють на вулицях як наркотичний стимулятор під назвою «СНІД», його вживання завдає важкого шкоду головного мозку з тривалими наслідками
Діюча речовина є спортивним допінгом

У комбінації з іншими наркотичними речовинами може призвести до отруєння – інтоксикації

Атомоксетин: до сьогоднішнього дня ще не пройшов клінічних випробувань і не допущений до вживання у Швейцарії


Перебіг хвороби

СДУГ є невиліковним захворюванням, медикаментозної корекції підлягають лише симптоми хвороби, а не її причини. В останні роки проводилися дослідження серед дорослого населення зі СДУГ. Результати показали, що у віці 18 років симптоми СДУГ присутні у третини обстежених, з віком спостерігається зниження, так лише приблизно 8% двадцятип’ятирічних мають ознаки СДУГ.

В цілому можна відзначити, що у дорослих ознаки СДУГ виражені не так сильно. Згодом вони звикають до існування СДУГ і виробляють певні вимушені стратегії поведінки, наприклад, відмовляються від відвідування концертів, зборів, засідань або кіно, де потрібно спокійно сидіти.

Дорослі з СДУГ сильно страждають. Неуважність заважає їм в особистому та професійному житті, навколо них часто панує хаос. Некерована імпульсивність може перетворити життя хворих та їхніх близьких на пекло. Більшість не можуть ні дня обійтися без психіатричної чи психологічної підтримки. Для дорослих не існує ніяких препаратів, що прямо впливають на СДУГ. Обидві речовини – метилфенідат і атомоксетин дозволені до вживання тільки у дітей.

 

Хочеш допомогти собі або своїй дитині? Телефонуй прямо зараз!  +38 096 5 275 375 

Безмедикаментозна діагностика та корекція СДУГ за методом Дейвіса 

 

Схожі статті

примавера 3

Пройдіть коротке опитування та отримайте знижку 200 грн на діагностику